Євгеній Яременко, більш відомий як Pahatam, — учасник команди Івана Дорна та співорганізатор вечірок Groove Operator, а минулого року вiн також представив свій новий лайв-проєкт O’FortyFour. Саме з ним артист нещодавно виступав у Свірзькому замку в рамках другого сезону стрімів EVE8, організованого за підтримки Українського культурного фонду.

В інтерв’ю Женя розповів про те, які напрямки в сфері йому цікаві, як він переживає відсутність вечірок та продовжує залишатися вірним танцювальній музиці.

Як оцінюєш проєкт EVE8? Ось це нетипове поєднання електронної музики та історичних пам'яток?

Як на мене, це вітчизняний аналог проєктів, що існують у всьому світі, а тепер і у нас. І це в принципі хороша ідея — відкривати якісь місця України, про які ми раніше могли і не чули. Хороша справа.

А ти сам раніше бачив Свірзький замок?

Ні, я в принципі ніколи не їздив дивитися українські замки, тому був вражений, коли побачив його.

Ти виступав зі своїм лайв-проєктом. Він ще досить новий, тож можеш детальніше розказати про O’FortyFour й про те, які в тебе були і лишаються плани на нього?

Його головна мета та ідея —  доносити мою музику до слухача. Я й так ставлю свої треки під час сетів, але лайв — це ще один спосіб показати саме свою авторську роботу. Навряд чи мої виступи можна назвати перформансами, бо я все ж граю танцювальну музику.

·

Як ти взагалі переживаєш цей період, коли танцювальна музика стала менш актуальною, бо не так і багато нагод потанцювати?

Мені важко, бо все ж я належу до касти танцювальних діджеїв. Я навіть не одразу наважився прийняти пропозицію EVE8, бо на фоні замків та заходу сонця можу уявити скоріше музику Koloah, Monoconda та Na Nich. Для моєї музики треба, щоб було темне приміщення, де люди танцюють і навряд чи дивляться на мене — ось так я завжди все собі уявляв. Але я наважився — і вийшло добре. Навіть попри те, що через дощ я не дограв лайв до кінця, я задоволений.  

В тебе також є досвід організації подій — вечірок Groove Operator, які ви робили разом із Koloah. Промоутерська діяльність тебе ще цікавить, збираєшся продовжувати?

Мені здається, у нас вийшло привезти до Києва досить цікавих артистів, і майже всі з них взагалі вперше побували в Україні, як Andy Panayi чи Gene On Earth. В цьому і була наша мета — познайомити публіку з продюсерами, які нам подобаються. І мені дуже хотілося б продовжувати цим займатися, коли все стабілізується. Це взагалі звична річ, коли діджеї не тільки грають на вечірках, а й роблять свої.

Над чим ти зараз більше працюєш — над власними проєктами чи для когось пишеш?

Я займаюсь різними комерційними проєктами, пишу музику для кіно, продовжую співпрацювати з Дорном та Masterskaya. Крім того, збираю платівки для майбутніх виступів, хоч і не так активно, як раніше. Все ж сподіваюсь, що скоро вони мені знадобляться.

·

Продовжуєш слідкувати за тим, що відбувається у хіп-хопі, чи це вже пройдений етап?

Інколи з цікавості щось слухаю, але так щоб уважно слідкувати чи навіть десь пограти — скоріше ні. Хіба що заради фану в барі для друзів — ще може бути. Наприклад, ми з Koloah інколи грали в Косатці — ось там такий формат, що можна було здмухувати пил з моїх фанкових та хіп-хоп платівок.

А що з нетанцювальної музики тобі зараз цікаво?

Коли в Closer був період вечірок Savage Hood, там грали якраз нетанцювальну музику. Я ставив якийсь даб чи даунтемпо — ось таке мені цікаво. Навіть пробую писати подібну музику, але поки що ніде її особливо не показую.

Як думаєш, після карантинного періоду з'явиться більше нетанцювальних релізів?

Може бути, але я, наприклад, за період карантину написав також і багато танцювальною музики. Вся ця програма, що була зіграна на EVE8 — це теж свіжий матеріал. Я хоч і можу інколи змінювати свій фокус, все ж люблю саме танцювальну музику. Так що це все справа смаку.

Думаю, після карантину в музиці знову буде підйом, адже всі скучають за нею. І всі ми продовжимо робити те, що й робили, з новими силами. А перерва, можливо, навіть піде на користь.  

Вважаєш, виживуть найсильніші? Тобто ті, хто займається музикою всерйоз?

Так, думаю, відсіються ті, хто займався цим неусвідомлено або через якісь дивні причини. Мої друзі-музиканти — це люди, що просто живуть цим. І коли я чую від влади, що таке ось становище склалося, пора змінювати професію, то хочется відповісти, що це їм пора змінювати професію. Я вже дуже давно визначився, чим хочу займатися в житті, і навряд чи цей карантин зможе змінити мене. Так, нам усім доводиться підлаштовуватися, займатися ще якоюсь роботою, але бажання робити те, що ти робив багато років, не зникає.