Олександр Павленко в музичній сфері вже більше 20 років: він продюсер та діджей, а також один із учасників команди Rhythm Buro. Саша продовжує працювати як Sunchase — це його перший проект, зосереджений на драм-н-бейсовій музиці, але останні роки активніше досліджує техно вже як Na Nich. У період карантину вечірки Rhythm Buro на паузі, тому Павленко в основному працює в студії над майбутніми релізами, також він встиг відзначитися в проекті EVE8 — зіграв лайв в Хотинськiй фортеці.

В інтерв'ю з Katacult він розповів про свій майбутній альбом, що збирався останні 10 років, про вплив карантину на його діяльність та про те, чим відрізняються різні покоління електронних артистів.

Проєкт EVE8 підводить підсумки другого сезону. Розкажи, що думаєш про нього як безпосередній учасник.

Це дуже хороши проєкт, який роблять чудовi люди. Мабуть, і результат якраз зумовлений тим, що ним займається команда професіоналів, у яких продуманий кожний етап, все по-дорослому. Круто, що вони показують як важливих діячів електронної сцени України, так і важливі місця нашої країни. Так виходить залучити ширшу аудиторію.

EVE8 цікаві тим, що отримали підтримку від УКФ, міської влади, адміністрацій всіх цих історичних пам'яток. Тобто проєкт, пов'язаний з електронною музикою, визнали важливим для культури, хоча електронну музику та вечірки частіше стигматизують. Як тобі здається, ставлення до сфери змінюється чи це скоріше одиничний випадок?

Я думаю, що це все ж виключення з правил. Тим більше, це все ж не клубна історія, а пов'язана з історичною спадщиною. Впевнений, що команда дуже наполегливо працювали над тим, щоб отримати схвалення. Але в будь якому разі це дуже важливий крок, який сигналізує, що все змінюється, що люди починають по-іншому сприймати цю культуру. Просто ще потрібен час.

Ти взагалі слідкуєш за музичними проєктами в онлайні — стрімами, інтерв'ю чи іншими форматами? Можеш виділити щось цікаве?

Я рідко слухаю музику вдома, бо зазвичай цілий день працюю в студії — мені її і так вистачає, хіба що можу інколи ввімкнути якийсь ембієнт чи даб-техно. Так що за діджейськими стрімами особливо не слідкую. Було цікаво подивитися інтерв'ю Насті True Talk з представниками сцени, послухати, про що розповідають наші друзі та знайомі. Ще слухаю ефіри Kashtan, в яких обговорюються важливі питання музичної сфери, а також подкасти АШОШ.

Розкажи, чим ти займаєшся в період карантину, над чим працюєш у студії?

Я допрацьовував альбом проекту Sunchase, який скоро вийде на лейблі Kashtan, також паралельно закінчував техно-треки, вже як Na Nich, для лейблу Semantica. До того ж я страшенний геймер і постійно у щось граю, тож зараз ще почав вивчати програмування. Подумав, що якщо все буде зовсім погано з музичною сферою, то, можливо, через кілька років займусь геймдевом.

Як справи у Rhythm Buro в період карантину? Зрозуміло, що напрямок вечірок заморожений, але інше?

Невідомо, коли ми знову почнемо проводити вечірки, але як лейбл активно працюємо — скоро вийде нова платівка. Також готуємо новий мерч.

У Rhythm Buro досить міцності, щоб потім знову відродити події, навіть якщо карантин ще надовго затягнеться?

Так, впевнений, що аудиторію ми не розгубимо. Але все ж треба дочекатися, коли знову можна буде проводити вечірки повноцінно.

А що зараз із 22:22?

Поки на паузі. Минулого року проєкт Rhythm Büro вимагав багато уваги, тому ми вирішили призупинити вечірки і лейбл 22:22 — просто фізично не встигали всім займатися. Крім того, мій вектор продакшену змістився на техно. Але не те щоб у мене зник інтерес до бейс-музики — просто дещо змінилися пріоритети. Хоча я планую випустити свої драм-н-бейсові треки вже наступного року.

Розкажи детальніше, як ти розставляєш пріоритети, працюючи над проєктами Sunchase і Na Nich.

Раніше я намагався працювати над ними одночасно, але потім зрозумів, що це дуже складно. Ти звикаєш до певного звуку, входиш в певний настрій, тож щодня перемикатися з одного жанру на інший важко. В результаті у мене виходить працювати періодами: можу півроку робити техно, а потім півроку бейсову музику.

·

Якщо говорити не лише про жанри, а взагалі про різні напрямки діяльності — створення музики, діджеїнг, організацію подій, роботу над лейблом — як ти це все поєднуєш?

До карантину все працювало так: якщо у нас скоро вечірка, ми займаємось лише нею і все інше відходить на другий план. Крім того, коли одна подія завершується, то зазвичай ти вже плануєш наступну або навіть кілька. Так що на Rhythm Büro витрачалося так багато сил, що інколи навіть важко було знайти енергію, щоб зайнятися власне музикою. Але, звісно, якщо я хотів завершити якийсь альбом чи треки, то виділяв на це час між вечірками.

Наскільки я знаю, альбом, що скоро вийде на Kashtan, ти робив 10 років. Це з цим пов'язано — з браком часу? І яким взагалі він буде?

Я не то щоб працював над ним всі 10 років, але там є як треки, що були написані досить давно, так і свіжі. Просто я нарешті зміг скласти з цих робіт одне ціле: хотів зробити саме цілісну історію, а не просто взяти 10 танцювальних треків та видати їх збіркою. Зазвичай я намагаюся писати так, щоб люди слухали мої треки в різних ситуаціях, щоб музика була одночасно танцювальною та такою, що змушує замислитись. Мені хотілося показати різні грані того, що я вмію робити в електронній музиці, тому в цьому альбомі є і ембієнт, і дабстеп, і драм-н-бейс, і взагалі якась дивна електроніка. Це свого роду ретроспектива, тому він і називається Timeline.

Як тобі здається, які основні відмінності між нинішнім і попереднім поколінням електронних музикантів? Я навіть не стільки про вік, скільки про досвід — про артистів, що у сфері 15-20 років, і про тих, що розпочали кар'єру кілька років тому.

Зараз інформації дуже багато і вона доступна, ти можеш навчитися будь-чому навіть в ютубі, тому, звісно, новому поколінню все дається легше. Можна не партитися, що у тебе немає студії чи якихось синтів, а буквально все робити в комп'ютері. Коли я починав, інформації було набагато менше, а обладнання коштувало дорого, але його потрібно було купувати, щоб отримати хороший звук.

В залежності від таланту хтось зможе швидко навчитися, хтось за кілька років, але рано чи пізно писати музику тепер вийде у будь-кого. Хоча, звичайно, від збільшення кількості артистів страждає загальна якість матеріалу.

Так це добре чи погано, що стало набагато легше почати писати музику?

Я вважаю, що все ж добре, адже ті люди, які роблять щось дійсно круте, зрештою здобудуть своє визнання.

Що ти сам продовжуєш вивчати у сфері музики, що тобі цікаво?

Навчання — процес безкінечний. Я постійно дивлюсь якісь уроки, коли виходять нові версії програм або нові синтезатори чи ще щось. Намагаюсь слідкувати за розвитком технологій та використовувати їх по максимуму.

А що думаєш про те, що в сфері стає все більше віртуальної реальності, періодично з'являються новини, що штучний інтелект написав якусь музику, замість артистів виступають їх аватари. Технології з часом витіснятимуть живе?

Сумніваюся, що всі ці технології зовсім витіснять людину. Звісно, нейромережа може написати трек, але він все рівно буде повторювати чи інтерпретувати те, що вже створено людиною, і навряд чи зможе додати якусь емоційну складову. А емоції — це якраз те, довкола чого створюється музика.