ТИСК — нова електронна формація з України, яка є колаборацією власника вінілового лейблу Laconica, Алєкса Первухіна, і учасника андеграунд руху Some People, Антона Назарко.

Переосмислення британського електронного саунду, помножене на прив'язки до культурного коду української електронної сцени — це плавильний котел, в якому змішані електро, грайм, брейкс і геррідж.

Спеціально до виходу дебютного кліпу «Легiт Чек», знятого Андрієм Лісановим та Олегом Дрофа, саундпродюсер ТИСК, Алєкс, поділився підбіркою релізів, які вплинули на звучання новоспеченого проекту.

The Streets – Original Pirate Material

Дебютний альбом британця Майка Скіннера вийшов в ті часи, коли ще мало хто в нашій країні розумів, що таке «кокні»; за кепку Барберрі ви б точно не відповіли на вулиці, а тустеп рідко можна було почути в клубних сетах діджеїв. Мені пощастило — про цей альбом мені розказав друг, який тільки-тільки повернувся з Лондона (я виріс в маленькому місті на Західній Україні, і така інфа від людей, які тільки «звідти», була мегацінна ). Зараз все навпаки, але ті рими поверх герріджовох бітів до сих пір свіжіші від більшості того, що нам п(р)одають під позначкою «грайм».

Various – Blade II (The-Soundtrack)

Якщо у Майка Скіннера все було складно і незвично для українського вуха, то саундтрек до другого «Блейду» був зрозумілим і максимально робочим на будь-якій аудіосистемі. Саме завдяки цій ЕР стало зразу і без зайвих слів зрозуміло, чому американські МС так круто звучать на бітах європейських електронщиків. Стильові рамки і обов’язкові межі субкультур тоді вперше похитнулись в моїй голові. Починаючи роботу на ТИСКом, я повернувся до цього релізу за тими самими старими відчуттями.

Varg ‎– Nordic Flora Series Pt.3: Gore​-​Tex City

Шведський фанат Стоун Айленда і Гуччі прекрасно розуміє, як прокладати мости між клубними бойовиками і піснями, які круто поставити в тачці (або послухати в плеєрі). На третьому релізі з серії «Nordic Flora» у нього, для прикладу, прекрасний фіт з Yung Lean, який достатньо органічно звучить під технові пади. Починаючи писати музику для ТИСКу, я надихався саундом Варга і комментами ютюб-юзерів, про те, як вміло він вставляв повільні пісні у свої швидкі сети, для прикладу, десь в «Бассіані».

Alec Falconer ‎– 2XGREEN

Мій улюблений геррідж і тустеп селектор Алек Фальконер не лише веде круте шоу на Rinse і грає сети з рідкісними бенгерами, але й видає такий продакшн, чергу за яким треба займати завчасно (дуже часто без попереднього замовлення – пласт у ваші руки не попаде). Цей трохи діповий, але нереально свінгований і басовий ЕР, я ще не грав (тримаю його для ідеального ранку), але вже встиг заслухати.

Ruff Sqwad ‎– White Label Classics

Якщо би цей альбом не вийшов, цілком можливо, що ми ніколи б не почули про Stormzy (свій врив «Shut Up» він прочитав саме на біт з цього релізу). Випустивши цілий лонгплей добірних граймових інструменталів, крю Ruff Sqwad застовпили за собою культовий статус, а до їх пластинки можна знову і знову повертатись і підглядати ритмічні ходи, або вчитись селекції семплів. Академічний реліз для грайм-музики.